Нажмите "Enter", чтобы перейти к контенту

«Україна — не Росія» Етапи віддалення України від Росії

Науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та професор політології «Києво-Могилянської академії» Олексій Гарань вважає, що розходження України з Росією почалося ще до незалежності.

«Я б почав з Чорнобильської катастрофи — це був яскравий приклад, що Москва не рахується з Україною, а Компартія чхає на український народ. Це та точка, від якої треба відштовхуватися», — каже політолог в розмові з BBC News Україна.

Аварія на побудованій лише за 100 км від Києва Чорнобильській атомній станції, через яку в столиці УРСР навіть не скасували першотравневий парад, викликала десятки акцій протесту, які продовжувалися до 1997 року вже під жовто-синіми прапорами.

«Вимога правди про Чорнобиль стала мобілізаційним моментом для українського суспільства, для створення Руху», — пояснював раніше історик Сергій Плохій.

Олексій Гарань продовжує: «А далі багато чого було: та сама війна у Чечні. Радянський Союз так і не отямився від трагедії Афганістану, а тут в Росії почалася Чечня. І багато людей в Україні замислилися: ми хочемо бути з Росією, щоб наші діти воювали і помирали у Чечні?»

За словами політолога, поглибило відмінність України від Росії і ухвалення Конституції у 1996 році.

«Конституція України приймалася консенсусно, на відміну від Росії, де через це розстрілювали парламент», — нагадує Олексій Гарань.

Конституційна криза в Росії між президентом Єльциним та керівництвом російського парламенту восени 1993 року завершилася збройним протистоянням у Москві.

У міждержавних відносинах протиріччя між Україною у 1990-х стосувалися статусу Криму і Севастополя, розподілу Чорноморського флоту та постійних газових суперечок.

Не покращив взаєморозуміння на початку 2000-х і збитий над Чорним морем російський Ту-154.

Україна офіційно так і не визнала, що літак випадково збили її військові під час навчань, але компенсації виплатила.

А у 2003 році сталася Тузла — в останні дні вересня Росія несподівано почала будувати дамбу у Керченській протоці: від російського Таманського півострова до острова Тузла, що належав Криму, а відтак, Україні.

Наприкінці жовтня російських будівельників дамби і українських прикордонників на Тузлі вже розділяло буквально 100 метрів.

Завершилося все напруженими переговорами і підписанням Договору про співробітництво в Азовському морі (чинний до цього часу).

Зараз Тузла — одна з опорних точок, на яких Росія збудувала міст через Керченську протоку до анексованого Криму.

28 жовтня 2004 року, парад на честь 60-річчя звільнення України від нацистів

2004 року відбувся один з найсильніших українсько-російських розколів — «Помаранчева революція», яка не дала стати президентом проросійському кандидату Віктору Януковичу.

Москва відверто ставила на його перемогу.

Володимир Путін за кілька днів до виборів приїжджав до Києва на вперше організований парад до річниці визволення України від нацистів, щоб постояти поруч з Януковичем (той самий зворушливий епізод з цукеркою), а пізніше навіть поздоровив його з перемогою.

Але перемоги проросійського кандидата тоді не сталося, що у Кремлі сприйняли як особисту поразку.

За Віктора Ющенка відносини України з Росією відчутно похолоднішали, символом чого став новорічний газовий конфлікт 2005-2006 року.

2 січня 2006 року, нарада з питань газопостачання споживачів України

А під час російсько-грузинського конфлікту 2008 року Київ виступив на боці грузинів та намагався заборонити участь кораблів російського Чорноморського флоту у бойових діях.

У 2010 році Віктор Янукович з другої спроби став президентом і рух Києва від Москви уповільнився.

Тоді Україна офіційно відмовилась від законодавчо закріпленого прагнення вступити в НАТО та уклала Харківські угоди про продовження базування Чорноморського флоту Росії в Криму з 2017 до 2042 року.

28 липня 2013 року, Севастополь, російські та українські морські піхотинці марширують на Дні флоту України і Дні Військово-морського флоту Росії. «Україна і Росія були і залишаються стратегічними партнерами», — заявив тоді український президент Віктор Янукович

Утім 2014 рік все змінив.

«Це був крах всіх ілюзій на стратегічне партнерство з Росією — ніхто не міг подумати, що росіяни будуть вбивати українців на Донбасі, в тому числі й російськомовних», — підсумовує етапи Олексій Гарань.

Росія заперечує участь своїх регулярних військ у війні на Донбасі, але Путін визнає, що там є «добровольці».

Він додає, що революції в Україні у 2004 та 2014 роках від початку не були антиросійськими (як і в 2020 році у Білорусі), але у підсумку стали такими через дії Росії.

Будьте первым, кто оставит комментарий!

Добавить комментарий

Наш сайт использует файлы cookies, чтобы улучшить работу и повысить эффективность сайта. Продолжая работу с сайтом, вы соглашаетесь с использованием нами cookies и политикой конфиденциальности.

Принять